Що таке мікропластик і як його видалити з води?

Мікропластики — це мікроскопічні фрагменти, що походять з різних джерел: волокна з нейлонового одягу та інших синтетичних текстильних матеріалів, мікрогранули з косметики, а також фрагменти більших пластикових предметів, що розклалися у природному середовищі.

Кількість пластику в океанах світу вже давно викликає серйозне занепокоєння, а сміттєві зони в Північній Атлантиці та Тихому океані широко висвітлюються у засобах масової інформації.

Приблизно з 2012 року, коли мікрогранули пластику, що використовувалися в косметиці, потрапили в поле зору преси і згодом були заборонені, нова проблема набула суспільного розголосу: мікропластики.

Подальші дослідження показали, що мікропластики повсюдно присутні в океанах і водопровідній воді, але яким може бути вплив споживання мікропластиків на людей і чи можемо ми обмежити своє опромінення?

Що таке мікропластики?

Мікропластики — це мікроскопічні фрагменти, що походять з різних джерел:

• Мікроскопічні волокна з нейлонового одягу та інших синтетичних текстильних матеріалів
• Мікрогранули з косметики
• Фрагменти більших пластикових предметів, що розклалися у природному середовищі

Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США класифікує мікропластики як частинки розміром від 5 мм до 333 мікрон (мікрометрів). Ця нижня межа визначається сіткою з вічком 333 μм, що використовується для захоплення частинок.

Інші дослідження виявили дрібні частинки розміром до 10 нанометрів. Це одне з головних питань без відповіді: наскільки малими насправді можуть бути частинки пластику?

Розмір частинок пластику є принциповим питанням. Чим вони менші, тим більша ймовірність того, що вони проникнуть крізь біологічні бар'єри (наприклад, клітинні мембрани) і спричинять пошкодження тканин.

Чи шкідливі мікропластики?

Це ще один невідомий аспект, а дослідження обмежені й іноді суперечливі. Хоча жодне дослідження переконливо не довело, що частинки мікропластику самі по собі є шкідливими, є докази того, що вони можуть поглинати токсичні хімічні речовини, а травна система ссавців сприяє вивільненню цих токсинів.

Також є докази того, що наночастинки пластику можуть мігрувати крізь стінку кишківника під час травлення, однак незрозуміло, чи залишаються вони в стінці кишківника, чи потрапляють у кровотік. Наразі вплив цього явища невідомий, і Всесвітня організація охорони здоров'я нещодавно оголосила про переоцінку потенційних наслідків для здоров'я.

Дослідження Лундського університету у Швеції показало, що нанопластикові частинки в мозку риб впливали на їхню поведінку, змушуючи їх повільніше їсти та менше досліджувати навколишнє середовище. Однак наразі немає доказів того, що наноплластики проникають у тканини мозку людини, а тим більше що вони впливають на поведінку.

Як мікропластики потрапляють в організм людини?

Морепродукти були першим виявленим джерелом, через яке люди споживають мікропластики. Частинки пластику, що потрапляють у природне середовище, споживаються планктоном, який своєю чергою поїдається рибою та ракоподібними. Таким чином, частинки пластику піднімаються харчовим ланцюгом і потрапляють на наші тарілки.

Незалежно від шляху потрапляння, морепродукти, які ми споживаємо, найімовірніше забруднені частинками мікропластику, причому мідії є особливо вразливими до такого забруднення.

Проте нові дослідження, опубліковані на початку цього року, показали, що пил у житлових і робочих приміщеннях є більш імовірним джерелом споживання мікропластиків людьми, ніж мідії.

За даними дослідників Університету Герiot-Watt в Единбурзі, 114 шматочків мікропластику осідає на обідній тарілці під час 20-хвилинного прийому їжі, що становить від 13 000 до 68 000 шматочків на рік.

Споживання частинок пластику — лише одна з проблем. Дедалі більше доказів свідчить про те, що пластикова упаковка може вивільняти шкідливі хімічні речовини в наші продукти харчування, зокрема бісфенол A та фталати, які, як відомо, мають руйнівний вплив на ендокринну систему людини.

Крім того, забруднення мікропластиком було виявлено у водопровідній воді в різних країнах світу. Нещодавнє дослідження Orb Media показало, що такі європейські країни, як Великобританія, Німеччина та Франція, мають рівень забруднення мікропластиком 72%.

Поширеність мікропластику в морепродуктах, водопровідній воді та пилових частинках, серед іншого, означає, що переважна більшість людей так чи інакше вже споживали мікропластики.

Що ми можемо зробити щодо мікропластиків?

Безпосереднє обмеження потрапляння мікропластиків в організм надзвичайно складне через численні джерела забруднення. Оскільки також незрозуміло, наскільки малими можуть бути частинки пластику, неможливо точно сказати, як обмежити своє опромінення.

Проте ви можете обмежити опромінення в тих сферах, де, як ми знаємо, присутні мікропластики. Зменшення кількості пластику, який ви використовуєте, від відмови від пластикових пляшок з водою та одноразових кавових стаканчиків до уникнення продуктів з непотрібною пластиковою упаковкою, матиме позитивний ефект у довгостроковій перспективі.

Однією з найбільш обговорюваних причин забруднення мікропластиком є нині заборонені мікрогранули, що містилися в косметичних продуктах, зубній пасті та інших побутових товарах. Багато з них не фільтруються каналізаційними системами і таким чином потрапляють у море або інші джерела води, з потенціалом повернення до нашого харчового ланцюга. Вибір екологічних засобів для прибирання та догляду за собою також матиме позитивний довгостроковий ефект.

Якщо вас турбує мікропластик у водопровідній мережі, рятівним рішенням є фільтр для води у вашому будинку або офісі. Хоча частинки мікропластику різняться за розміром, частину більших частинок можна видалити за допомогою класичної системи фільтрації (мікрофільтрація або ультрафільтрація), проте найефективнішим способом видалення мікропластику з води є використання системи зворотного осмосу. Вона має тонкість фільтрації до 0,0001 мікрона. Саме тому вона дуже корисна та ефективна. Ціна системи такого типу варіюється від 700 до 4000 леїв залежно від потужності та ефективності. Найдоступніша система зворотного осмосу, яку ми рекомендуємо, — це FILTRO STANDARD, проте топовим варіантом з відмінним співвідношенням ціни та якості є FILTRO INFINITY.

Ви також можете прочитати про інші забруднювачі питної води у блозі FILTRO.ro